- макогін
- [макоуг’і/н]
-кого/на, м. (на) -кого/н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
макогін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
макогін — го/на, ч. Дерев яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо … Український тлумачний словник
кыянка — макогін … Лемківський Словничок
Макитра и макогон — Кутья в макитре и макогон Макитра (укр. макітра) на Украине широкий глиняный горшок с шероховатой внутренней поверхностью для перетирания мака и других семян макогоном. Иногда в макитре подогревают … Википедия
Макогон — Кутья в макитре и макогон Макогон (укр. макогін) деревянная закруглённая внизу палка, которой на Украине толкут семена льна, растирают мак … Википедия
Раттанакосин — Периоды истории Таиланда Первобытный Таиланд Ранняя история Таиланда Первые государства Таиланда (3000–1238) Суварннабхуми Дваравати Лаво Харипунджая … Википедия
м'яло — а, с. 1) Те саме, що макогін. 2) перен., зневажл. Млява, нерішуча людина … Український тлумачний словник
товкач — 1) (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), товкачка; макогін, м яло (для розтирання чого н. у макітрі); таран (для подрібнення насіння в олійні) 2) див. дурень … Словник синонімів української мови
макогон — гона, Пр. Макогін, палка з головкою для розтирання … Словник лемківскої говірки